Антракноз сої
Colletotrichum glycines

Вражає всі органи рослини. При посіві ураженим насінням значна частина проростків може гинути ще в грунті. На сім'ядолях утворюються бурі вдавлені виразки. На кореневій шийці, на прикореневій частині стебла антракноз проявляється у вигляді темно-коричневих плям або смуг. Далі хвороба поширюється на молоді черешки й стебла у вигляді довгастих, розтріскуючих плям зі спороношенням. Іноді спостерігається обламування черешків і стебел в місцях ураження. На бобах плями спочатку дрібні, облямовані бурим обідком, потім поглиблюються, збільшуються в розмірах і зливаються. Стулки бобів руйнуються, і захворювання розповсюджується на насіння. Хворе насіння покривається щільним сірим нальотом міцелію. Джерела інфекції - заражене насіння та рослинні залишки.
Масовому розвитку антракнозу сприяє дощова погода навесні і влітку. Оптимальна температура для росту міцелію та утворення конідій - 28-30оС.
Крім сої може заражати квасолю (Phaseolus vulgaris (L.) Sav.), лядвенець (Lotus L.), люцерну (Medicago sativa L.), конюшину червону (Trifilium pratense L.). Антракноз може більш ніж в 2 рази знижувати масу рослин, кількість і масу бобів і насіння. Погіршуються якісні характеристики зерна сої: зменшується вміст олії і білка на 1.8-2.1%.
Захисні заходи:

  • Сівозміна
  • Зяблева оранка
  • Протруювання насіння: Вінцит 050, к.с. -2,0 л/т
  • Обробка вегетуючих рослин: Імпакт К, к.с. - 0,6-0,8 л/га
  • Правильний режим зрошення
  • Вирощування стійких сортів.

Переваги

Рекомендації до застосування


Реєстрація препарату (переглянути)