Малий сірий довгоносик сої
Tanymecus palliatus

Довжина тіла 7,5-10 мм. Одне покоління розвивається близько 2 років. Вихід жуків навесні розпочинається після прогрівання грунту на глибині 20 см до 4-4,8°С і сильно розтягнутий у часі. Парування жуків відзначається з кінця квітня по початок травня. Масова яйцекладка з другої половини травня до середини червня. Яйця відкладаються в поверхневий шар грунту. Продуктивність самок в середньому близько 400 яєць. В кінці липня жуки відмирають. При температурі 23°С тривалість ембріонального розвитку близько 16 днів. Личинка харчується в грунті корінням дворічних і багаторічних бур'янів, має 10 віків і розвивається протягом 13-14 місяців. Зимують одночасно личинки та імаго. Перед зимівлею характерно дуже глибоке залягання личинок - до 1 м і глибше. Імаго зазвичай зимують на глибині 15-50 см.
Харчується багатьма рослинами з родин Asteraceae, Fabaceae, Chenopodiaceae, Amaranthaceae, Polygonaceae, Convolvulaceae, Brassicaceae, Urticaceae, але найбільш воліє види з родів Cirsium, Carduus, Convolvulus. Для яйцекладки жуки вибирають ділянки, густо порослі осотом і в'юнком. Найбільша плодючість самок відмічена при живленні на в'юнку. Жуків поїдають птахи (граки, горобці, шпаки), а з хижих жуків - жужелиці Pterostichus sp. і жуки-карапузи Hister bipustulatus.
Жуки перегризають сходи, об'їдають сім'ядолі і молоді листочки. З появою у сходів другої пари листя шкідливість жуків зменшується.
Захисні заходи:

  • Знищення бур'янів
  • Рання зяблева оранка
  • Протруювання насіння інсектицидними протруйниками
  • Обробка посівів: Данадим Стабільний - 0,5-1,0 л/га; Золон - 1,5-3,0 л/га; Фуфанон - 0,5-1,2 л/га

Переваги

Рекомендації до застосування


Реєстрація препарату (переглянути)