Біла гниль (склеротиніоз)
Sclerotinia sclerotiorum

Вражає всі частини соняшнику - коріння, прикореневу частину стебла, стебло, листя і кошики.
Хвороба проявляється на сходах загниванням підсм’ядольного коліна або кореневої гнилkю; на стеблах - гниттям тканини, на поверхні яких виступають бурі плями з білим нальотом, на кошиках - бурими плямами мокрими з білим повстяним нальотом і гниттям як самого кошика, так і насіння . У посушливих степових районах міцелій і склероції частіше розвиваються усередині стебел, кошиків і насіння. Всередині, рідше на поверхні ураженої тканини формуються щільні чорні склероції, що є характерною ознакою білої гнилі соняшнику. Чорні склероції зазвичай мають форму тих порожнин, в яких вони утворюються, часто заповнюючи проміжки між насінням в кошиках або ж формуючись всередині насіння.
Джерелами інфекції є міцелій, склероції і аскоспори. Склероції забезпечують тривале збереження патогена в грунті та його поновлення протягом вегетаційного періоду. До цвітіння соняшнику захворювання проявляється одинично. Після цвітіння і до дозрівання воно досягає максимального значення.
Інтенсивність розвитку хвороби та форми її прояву залежать від гідротермічних умов. Коли показник ГТК не перевищує значення 0.5, спостерігається її депресія. При ГТК від 0.6 до 1.4 відбувається ураження кореневої і прикореневої частини. Наростання враженості білою гниллю стебел, листя і кошиків соняшнику відзначається при ГТК 1.5 і більше. Температура повітря в межах 15-22°С, 100% відносна вологість протягом 42 годин є найбільш сприятливими для епіфітотії білої гнилі.
При епіфітотійному прояві втрати врожаю перевищують 60%. Найбільш шкідливою є кошикова форма хвороби, біологічний поріг якої складає 5% зруйнованих кошиків.
Заходи боротьби:

  • Дотримання сівозміни,
  • Використання менш уражаємих  сортів і гібридів
  • Протруювання насіння: Вінцит - 2л/т
  • Обробка Імпакт К, к.с. - 0,8-1,0 л/га
  • Передзбиральна десікація.



Переваги

Рекомендації до застосування


Реєстрація препарату (переглянути)